«Великий покажчик»
Юрген Ваксвейлер
 | Художник про свою творчість: знак на горизонті. |
Кінець: Камені біля річки Др. Бербель Шульте
Юрген Ваксвейлер має справу з людиною у своїх роботах, яку він символізує у своїх скульптурах через голову або — як у цьому випадку — руку як pars pro toto. Саме протистояння з его, з власною людяністю – тема, яка певною мірою зворушила художників, починаючи з печерних малюнків. Природний, формальний і кольоровий характер заготовки вливається в творчу концепцію, так що у випадку з «Великою рукою», наприклад, він опрацьовував лише саму руку, а частина під рукою залишалася неопрацьованою, як рукав ручного светра працює. «Великий покажчик» над Велленсом виглядає ще монументальнішим через сильний вид знизу, перебільшений його постановкою на лінії горизонту, яку він характеризує як орієнтир. Як орієнтир – а краще як меморіал – він позначає не лише географічні кордони, а й космічні кордони між небом і землею.
Біографія:
Народився у Віттліху/Айфелі в 1962 році. Дні молоді та школи там же, 1982 Abitur. 1984-86 Учень каменяра та скульптора по каменю в Мюнхені. 1988-90 навчався скульптури в Штаатл. Мюнхенська академія образотворчого мистецтва з проф. Губертусом фон Пілігримом. 1989 Міжнародна літня академія Зальцбурга з проф. Імре Варгою. 1990-93 Університет образотворчого мистецтва Дрездена з проф. Гельмутом Хайнце. Диплом 1993 року. З 1993 року фрілансер у Трабен-Трарбах/Мозель. Численні виставки в країні та за кордоном. Мистецька премія Limes 1998 року, Премія за сприяння культури району Бернкастель-Віттліх 2000 року. Працює в громадському просторі: 2000 Меморіал Віттліха, 2001 Меморіал Кобленц. Симпозіуми скульпторів: 1999 Зенхайм/Мозель, 2000 Монастир Св. Маріенталь Остриц/Саксонія, 2001 Пальзем-Вер/Мозель, 2002 Віттліх.